лісистий
ЛІСИ́СТИЙ, а, е.
Порослий лісом.
Він зовсім не надіявся тут, серед диких лісистих гір, .. побачити .. таке ніжне сотворіння [створіння] (І. Франко);
Мало не шарпнувши залізними черевцями лісистих пагорбів, промчав понад Дніпром блискавичний клин штурмовиків (М. Бажан);
Далекі лісисті обрії димляться туманами (Р. Іванченко);
Потім Гермес відійшов на високу Олімпу вершину, Острів лісистий лишивши (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).
Словник української мови (СУМ-20)