лісосмуга

ЛІСОСМУ́ГА, и, ж.

Смуга насаджень дерев і чагарників уздовж залізниць, автомобільних шляхів, полів для запобігання природних катаклізм.

Машина зупинилася на перехресті, біля густих лісосмуг (О. Бердник);

Білим оксамитом уквітчався бур'ян обабіч дороги, закошлатіли інеєм дерева в лісосмузі (М. Циба);

Всі залишилися в ріденькій лісосмузі, що тяглася вздовж насипу (В. Шкляр).

Значення в інших словниках

1. лісосмуга — лісосму́га іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. лісосмуга — -и, ж. Смуга лісових насаджень.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лісосмуга — ЛІСОСМУ́ГА, и, ж. Смуга лісових насаджень. Зимою лісосмуги захищають виноградники від холодних вітрів (Колг. Укр., 9, 1959, 37); Кого не хвилюють тополі в колгоспному парку, В полях лісосмуги — жива проти вітру стіна? (Гірник, Друзі.., 1953, 8).  Словник української мови в 11 томах