лісоторговець
ЛІСОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч.
Купець, який торгує деревиною.
Він відніс усе це до свого приятеля Фуке, молодого лісоторговця, що мешкав високо в горах (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля);
Мустафа Кемаль Ататюрк народився у родині лісоторговця (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)