Орфографічний словник української мови

лісоторговець

лісоторго́вець

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. лісоторговець — -вця, ч. Купець, який торгує лісом (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лісоторговець — Деревопродавець  Словник чужослів Павло Штепа
  3. лісоторговець — ЛІСОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Купець, який торгує деревиною. Він відніс усе це до свого приятеля Фуке, молодого лісоторговця, що мешкав високо в горах (Д. Паламарчук, пер. з тв. Стендаля); Мустафа Кемаль Ататюрк народився у родині лісоторговця (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  4. лісоторговець — ЛІСОТОРГО́ВЕЦЬ, вця, ч. Купець, який торгує лісом (у 2 знач.).  Словник української мови в 11 томах