лісівник
ЛІСІВНИ́К, а́, ч.
Фахівець із лісівництва.
Левко був лісівник завзятий Із підхерсонського села (М. Рильський);
Дівчина сіла на купу соснового гілля, залишеного лісівниками... (В. Дрозд);
Мій батько був лісівником і цілком фанатичним. Він пам'ятав сотні рослин, перш усього дерев, не тільки за українськими назвами, але й за латинськими (Ю. Андрухович);
Сербський лісівник Лукач засадив подвір'я ґражд привезеними з Македонії квітучими кущами (Т. Прохасько).
Словник української мови (СУМ-20)