літак
ЛІТА́К, а́, ч.
Літальний апарат, що признач. для польотів в атмосфері за допомогою двигуна та нерухомих крил.
Десь високо воркотить ворожий літак, і видно, що генерал стоїть, немов на шпильках (І. Багряний);
Тихо дзвеніли мотори літака (О. Бердник);
Літак мчав собі далі, пробиваючи хмари (А. Дімаров);
Одночасно на сусідній аеродром Іммола .. приземлився урядовий літак з Берліна (В. Чемерис).
Арешто́вувати / арештува́ти судно́ (літа́к, автомобі́ль) див. арешто́вувати;
Зніма́ти / зня́ти з по́їзда (з паропла́ва, з літака́ і т. ін.) див. зніма́ти;
На борту́ корабля́ (літака́, раке́ти і т. ін.) див. борт.
△ (1) Турбогвинтови́й літа́к – літак, у двигуні якого тяга утворюється перев. повітряним гвинтом, що його рухає газова турбіна, а частково – реактивною силою.
Протягом десяти років турбогвинтовий літак Ан-24 витіснив з авіаліній Лі-2 та Іл-14 (з публіц. літ.);
(2) Турбореакти́вний літа́к – літак, у двигуні якого газова турбіна надає руху компресорові, а тяга утворюється реактивною силою.
Компанія “Антонов” випустила новий український турбореактивний військово-транспортний літак АН-178 (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)