літатися
ЛІТА́ТИСЯ, а́ється, недок., безос., кому.
Про наявність бажання або можливості літати (у 2, 3 знач.).
Ластівки літають, бо літається, І Ганнуся любить, бо пора... (М. Рильський);
Чула ж [Зоя], бувало: – Нашому Жайворонку легко літається: всі йому родичі! (О. Гончар);
– В ті роки я стрічав свою молодість. Тоді мені не ходилось, а літалось (М. Стельмах);
Літай, поки літається, пий, поки п'ється... Розуму не пропивай і діло своє знай (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)