літучка
ЛІТУ́ЧКА, и, ж., розм.
1. заст. Коротка оперативна виробнича нарада.
– Я можу йти? В мене літучка... (О. Довженко);
Кожна “літучка” починатиметься з розносу роботи лабораторії Альошина (М. Дашкієв).
2. Про легкий, швидкий вид транспорту.
– Приїхала аж із області санітарною літучкою якась швигалка .. Всіх чабанів по кошарах об'їжджає, на місці зуби рве, без відриву від виробництва... (О. Гончар);
Ремонтна “літучка” літала між тракторними бригадами й тракторами (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)