Словник української мови в 11 томах

літучка

ЛІТУ́ЧКА, и, ж., розм.

1. Коротка оперативна виробнича нарада.

— Я можу йти? В мене літучка… (Довж., II, 1959, 145);

[Воронін:] Я повідомляв на літучці, що є ще три статті, які чомусь були забраковані (Лев., Нові п’єси, 1956, 8).

2. Про легкий, швидкий вид транспорту.

— Приїхала аж із області санітарною літучкою якась швигалка.. Всіх чабанів по кошарах об’їжджає, на місці зуби рве, без відриву від виробництва… (Гончар, Тронка, 1963, 67).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. літучка — літу́чка іменник жіночого роду коротка оперативна виробнича нарада; про легкий, швидкий вид транспорту розм.  Орфографічний словник української мови
  2. літучка — -и, ж., розм. Коротка оперативна виробнича нарада.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. літучка — ЛІТУ́ЧКА, и, ж., розм. 1. заст. Коротка оперативна виробнича нарада. – Я можу йти? В мене літучка... (О. Довженко); Кожна “літучка” починатиметься з розносу роботи лабораторії Альошина (М. Дашкієв). 2. Про легкий, швидкий вид транспорту.  Словник української мови у 20 томах
  4. літучка — П'ЯТИХВИЛИ́НКА (коротка оперативна виробнича нарада), ЛІТУ́ЧКА розм., ОПЕРАТИ́ВКА розм. Він зібрав цеховий актив на п'ятихвилинку (П. Загребельний); Керівники дільниць і груп, технологи, конструктори.. збиралися на літучку до кабінету начальника цеху (П.  Словник синонімів української мови