Словник української мови у 20 томах

літія

ЛІТІЯ́, ї́, ж., рел.-церк.

У православному та греко-католицькому богослужінні – складова всенічної напередодні християнських свят, а також під час похорону, поминання й хресного ходу.

– Чи ж ти, отче, похорон над нами правиш? А старець головою притакує і голос подає: – Так, літію (Н. Королева);

Починалася літія, і диякон розчинив царські врата (Б. Антоненко-Давидович).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. літія — -ї, ж. Різновид короткого богослужіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. літія — Панахида  Словник чужослів Павло Штепа
  3. літія — ЛІТІЯ́, ї́, ж. Різновид короткого богослужіння. Труну з тілом [М. В. Лисенка] перенесли до Володимирського собору, де увечері відбулася заупокійна літія (Вітч., 11, 1962, 194).  Словник української мови в 11 томах