ліцитатор

ЛІЦИТА́ТОР, а, ч.

Особа, яка веде аукціонні (публічні) торги.

Оце все .. вичитував із подовгастого синявого піваркуша паперу возний судовий, що заразом сповнював службу заприсяглого ліцитатора (І. Франко);

Моментом укладення угод на відкритих торгах уважають удар молотка ліцитатора (з навч. літ.);

Ліцитатора призначає організатор торгів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. ліцитатор — ліцита́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліцитатор — -а, ч., зах. Чиновник, відповідальний за проведення аукціону, розпродажу власності.  Великий тлумачний словник сучасної мови