ліцитатор

ліцита́тор

-а, ч., зах.

Чиновник, відповідальний за проведення аукціону, розпродажу власності.

Значення в інших словниках

1. ліцитатор — ліцита́тор іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. ліцитатор — ЛІЦИТА́ТОР, а, ч. Особа, яка веде аукціонні (публічні) торги. Оце все .. вичитував із подовгастого синявого піваркуша паперу возний судовий, що заразом сповнював службу заприсяглого ліцитатора (І.  Словник української мови у 20 томах