Словник української мови у 20 томах

ліщаник

ЛІЩА́НИК, а, ч.

Те саме, що ліщи́на 2, ліщи́нник.

Жив [чоловік] у нижньому кінці села, за хижею ріс ліщаник (І. Нечуй-Левицький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ліщаник — ліща́ник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. ліщаник — Ліщани́к, -ка м. = ліщина. Желех.  Словник української мови Грінченка