магазинчик

МАГАЗИ́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до магази́н 1–3, 5.

[Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці – розбитні, до людей уважні (З. Мороз);

Главак не відразу став шевцем. Спочатку він став продавцем у захудалому магазинчику на околиці райцентру (Б. Харчук);

Забезпечую постачання продуктів у місцевий магазинчик. Його, до речі, я таки викупив (А. Кокотюха);

Майка услід за Томою ввійшла до невеличкого похмурого магазинчика, де впереміш – консерви, чоботи, ножиці... (Люко Дашвар).

Значення в інших словниках

1. магазинчик — магази́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. магазинчик — див. крамниця  Словник синонімів Вусика
3. магазинчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до магазин 1-3), 5).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. магазинчик — МАГАЗИ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до магази́н 1 — 3, 5. [Катрич:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні (Мороз, П’єси, 1959, 305).  Словник української мови в 11 томах