магнетичний

МАГНЕТИ́ЧНИЙ, а, е.

1. фіз. Стос. до магнетизму (у 1, 2 знач.).

Наступного дня було проведено сканування функціонального магнетичного резонансу мозку учасників дослідження (з наук. літ.);

Магнетичний ефект особливо великий у феро- и парамагнетиків (з навч. літ.).

2. перен. Який впливає на кого-небудь, приваблює когось, виявляючи магнетизм (у 3 знач.).

Вибігла [Целя] на вулицю і почулася нарешті свобідною від магнетичного впливу тої розмови (І. Франко);

Він згадав завтрашній вечір, уявив темні, магнетичні очі дівчини, яку мигцем побачив на фотографії, і відчув теплу хвилю під серцем (О. Бердник);

Вона з якимось магнетичним жахом спостерігала за маніпуляціями старої відьми (Ю. Іздрик);

Німецький теолог, єпископ Альберт Великий (1193–1280) стверджував, що певна магнетична сила притискує людей до поверхні, як ось магніт держить залізо (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. магнетичний — магнети́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. магнетичний — -а, -е. 1》 Стос. до магнетизму. 2》 перен. Притягальний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магнетичний — ПРИТЯГА́ЛЬНИЙ (який концентрує, згуртовує навколо себе когось, щось), ПРИТЯЖНИ́Й рідше, МАГНЕТИ́ЧНИЙ книжн. — Що ж, місто — на те воно й місто, щоб мати притягальну силу, хлопче, — сказав Тарас Гнатович (І. Цюпа).  Словник синонімів української мови
4. магнетичний — МАГНЕТИ́ЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до магнетизму. Він [М. Ломоносов] пропонував.., щоб росіяни першими зробили океанографічні, метеорологічні, астрономічні та магнетичні дослідження в високих широтах Арктики (Видатні вітч. географи.., 1954, 41). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах