магнетитовий
МАГНЕТИ́ТОВИЙ, а, е, геол.
Прикм. до магнети́т.
Травлення виявило продукти розпаду твердих розчинів у магнетитових агрегатах (з наук.-техн. літ.);
// Який містить у собі магнетит.
Розроблена нова технологія з виключенням з традиційних схем збагачення магнетитових залізних руд операції магнітної сепарації після першого ступеня подріблення (з наук. літ.);
Кременчуцький район має найбільші запаси магнетитових кварцитів (з наук.-попул. літ.);
// Вигот. із магнетиту.
Магнетитове осердя.
Словник української мови (СУМ-20)