магнолія
МАГНО́ЛІЯ, ї, ж.
Субтропічне дерево або кущ родини магнолієвих із великими запашними квітками й темно-зеленим блискучим листям.
Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Леся Українка);
Розквітли воскові чаші магнолій (З. Тулуб);
Хай витає дух премудрого Будди над долинами й горами, над пальмами й магноліями (Р. Іваничук);
За вікном у мене росла магнолія .. Гілками вона впиралася просто в підвіконня (Любко Дереш);
* У порівн. Полечу я до Монголії Та й куплю собі коня, Білого, як цвіт магнолії, Ніжного, як цуценя (Д. Павличко).
Словник української мови (СУМ-20)