магнолія
МАГНО́ЛІЯ, ї, ж. Субтропічне дерево або кущ із великими білими запашними квітками й темно-зеленим блискучим листям.
Листя широке магнолій важке, нерухоме Кованим сріблом здається (Л. Укр., І, 1951, 163);
Знавецьке око Сахно помітило найрідкісніші субтропічні рослини. Кедри, магнолії, пальми й олеандри розкидані були групами тут і там (Смолич, І, 1958, 56);
Розквітли воскові чаші магнолій (Тулуб, Людолови, І, 1957, 366).
Словник української мови (СУМ-11)