магнітик
МАГНІ́ТИК, а, ч.
фіз. Зменш. до магні́т.
Водій в кабіні військового “зіла” кладе на щиток і магнітиком притискає путівку (Є. Пашковський);
// Невеличкий сувенір з прикріпленим до нього магнітом.
Мова йде про магнітики, які часто чіпляють на дверцята холодильників, часто люди навіть колекціонують їх (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)