магнітометр
МАГНІТО́МЕТР, а, ч., фіз.
Прилад для вимірювання напруженості магнітного поля.
Корисна складова сигналів магнітометра істотно зменшується з віддаленням від земної поверхні (з наук. літ.);
На Місяці було встановлено сейсмометри, магнітометри, лазерні відбивачі, зібрано близько 400 кг зразків місячних порід (з наук.-попул. літ.);
Магнітометр уперто показує попереду по курсу дуже велику масу магнітної речовини (М. Дашкієв);
У тому, що трипільська культура існувала 6–8 тисяч років тому, переконали людство всезнайки з магнітометрами (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)