Словник української мови у 20 томах

магнітоопір

МАГНІТОО́ПІР, пору, ч., фіз.

Зміна електричного опору провідника під дією зовнішнього магнітного поля.

Магнітоопір речовини залежить від орієнтації зразка щодо магнітного поля (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. магнітоопір — -пору, ч. Зміна електричного опору провідника під дією магнітного поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови