магнітофон
МАГНІТОФО́Н, а, ч.
Пристрій для магнітного запису та відтворення звуку.
Вечорами Харві включав магнітофон (Н. Рибак);
Вгамувати пару, яка під магнітофон одчайдушно витанцьовувала ультрамодне танго, виявилось не так легко (І. Білик);
Всі музичні номери в доброму виконанні симфонічних ансамблів записані на магнітофон і по ходу вистави відтворюються через динаміки (з наук. літ.);
* У порівн. Шофер заговорив, як заведений магнітофон, і вже не змовк до самого вокзалу (Л. Дмитерко).
Словник української мови (СУМ-20)