магнітофон

МАГНІТОФО́Н, а, ч. Апарат для магнітного запису та відтворення звуку.

Всі музичні номери в доброму виконанні симфонічних ансамблів.. записані на магнітофон і по ходу вистави відтворюються через динаміки (Мист., 6, 1958, 45);

Вечорами Харві включав магнітофон (Рибак, Час.., 1960, 87);

*У порівн. Шофер заговорив, як заведений магнітофон, і вже не змовк до самого вокзалу (Дмит., Розлука, 1957, 234).

Значення в інших словниках

1. магнітофон — магнітофо́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. магнітофон — -а, ч. Пристрій для магнітного запису звуку (звичайно на магнітній стрічці) і його відтворення. Касетний магнітофон. Магнітофон з підсилювачем звуку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. магнітофон — (від гр. magnetis — магніт та grapho — звук) — електричний пристрій для магнітного запису звуку на спеціальну стрічку і його наступного відтворення. З впровадженням в побут персональних комп’ютерів роль М. зменшується.  Словник-довідник музичних термінів
4. магнітофон — МАГНІТОФО́Н, а, ч. Пристрій для магнітного запису та відтворення звуку. Вечорами Харві включав магнітофон (Н. Рибак); Вгамувати пару, яка під магнітофон одчайдушно витанцьовувала ультрамодне танго, виявилось не так легко (І.  Словник української мови у 20 томах
5. магнітофон — син. гамнітохфон, маг, магік, магнік, мафон.  Словник жарґонної лексики української мови
6. магнітофон — магнітофо́н (від магніто... і ...фон) радіотехнічний апарат для магнітного записування звуку (здебільшого на магнітну стрічку) та його відтворювання.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. магнітофон — Пристрій для записування на магнітній стрічці та (або) відтворення з неї звукового сигналу, який подається, напр., з мікрофона, радіоприймача; гол. частиною м. є система магнітних головок (записувальних, відтворювальних, стираючих); прототипом...  Універсальний словник-енциклопедія