мазун

МАЗУ́Н, а́, ч., розм.

Те саме, що песту́н 1; улюбленець.

Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Панас Мирний);

Оверко – той, звісно, дівочий мазун, зрідка коли приложиться до чарки (К. Гордієнко);

– Акбале, ти ж мамин мазун. Ти наче те ласкаве телятко, якого залюбки нагодує кожна корова (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. мазун — мазу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. мазун — Улюбленець, пестун, мазій, мамій, мамин синок, пестій; мазунчик.  Словник синонімів Караванського
3. мазун — див. вередливий; пестун; улюбленець  Словник синонімів Вусика
4. мазун — -а, ч., розм. Те саме, що пестун; улюбленець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. мазун — ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Й розм., МАЗУ́Н розм., МАЗІ́Й розм., ПЛЕ́КАНЕЦЬ розм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬ рідше. Добриня.. не відходив від свого пестуна (С.  Словник синонімів української мови
6. мазун — МАЗУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що песту́н; улюбленець. Чи батьків синок, чи материн мазун (Номис, 1864, № 9310); Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Мирний, IV, 1955, 297); Оверко — той, звісно...  Словник української мови в 11 томах