Великий тлумачний словник сучасної мови

мазун

мазу́н

-а, ч., розм.

Те саме, що пестун; улюбленець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. мазун — мазу́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. мазун — Улюбленець, пестун, мазій, мамій, мамин синок, пестій; мазунчик.  Словник синонімів Караванського
  3. мазун — див. вередливий; пестун; улюбленець  Словник синонімів Вусика
  4. мазун — МАЗУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що песту́н 1; улюбленець. Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Панас Мирний); Оверко – той, звісно, дівочий мазун, зрідка коли приложиться до чарки (К.  Словник української мови у 20 томах
  5. мазун — ПЕСТУ́Н (той, кого надмірно пестять, кому потурають у всьому), ПЕСТІ́Й розм., МАЗУ́Н розм., МАЗІ́Й розм., ПЛЕ́КАНЕЦЬ розм., ПЕ́ЩЕНЕЦЬ рідше. Добриня.. не відходив від свого пестуна (С.  Словник синонімів української мови
  6. мазун — МАЗУ́Н, а́, ч., розм. Те саме, що песту́н; улюбленець. Чи батьків синок, чи материн мазун (Номис, 1864, № 9310); Ото під таким доглядом і ріс Пилипко, піднімався на ноги і став мазуном своїм і чужим (Мирний, IV, 1955, 297); Оверко — той, звісно...  Словник української мови в 11 томах