мазюкати
МАЗЮ́КАТИ, аю, аєш, недок., кого, що і без прям. дод., зневажл.
Те саме, що ма́зати 3.
З якими гордощами мазюкав я на взір “цьоциних” такі “ружі”, що аж сама “цьоця” бралася за голову (І. Франко);
Я ніякий не відомий художник .. Вчитель малювання з провінційного містечка, яке навіть не є райцентром. Часом, правда, мазюкаю якісь пейзажі (В. Лис);
// Невміло, неохайно писати.
– Що ти там ще мазюкаєш!.. Оддихай, бо ти, сопливе, ще й писати не вмієш... (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)