майстерка
МАЙСТЕ́РКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що тесля́рство.
Згодом він уже й підлітка-сина привчав до майстерки, щоб хліб дати хлопцеві в руки (П. Козланюк);
І файний хлопчина вдався. Не дурнуватий. До майстерки має голову (І. Керницький);
Проте, можливо, за цi дивнi реплiки я дуже любив батька. Я їх згадував i в гiмназiї.., i пiсля того, як мене вигнали, i я вчився майстерки у Львовi, i в окопах (Р. Андріяшик).
Словник української мови (СУМ-20)