майстерство

МАЙСТЕ́РСТВО, а, с., розм.

1. Те саме, що ремесло́ 2.

Якусь мені Бог дав легку руку до майстерства; що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (І. Франко);

Никодим Онуфрійович кожного свого одприска [нащадка], тільки той доходив робочого віку, навчав слюсарювати і поступово виводив у митці цього тонкого і розумного майстерства (Ю. Смолич).

2. заст. Майстерність (у 1 знач.).

Щоб показати своє артистичне майстерство перед дамами, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (І. Нечуй-Левицький);

Коваль вправно орудував молотком, і плугатарі, немов діти, не могли одірвати очей від чарівного майстерства (К. Гордієнко).

Значення в інших словниках

1. майстерство — майсте́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. майстерство — -а, с. 1》 Те саме, що ремесло. 2》 заст. Майстерність (у 1 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. майстерство — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна.  Словник синонімів української мови
4. майстерство — МАЙСТЕ́РСТВО, а, с. 1. Те саме, що ремесло́. Якусь мені бог дав легку руку до майстерства; що очима ввиджу [побачу], то руками зроблю (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. майстерство — Майстерство, -ва с. Мастерство. Нова мурована церква, простого майстерства. Стор. II. 152.  Словник української мови Грінченка