майстриня

МАЙСТРИ́НЯ, і, ж.

Жін. до ма́йстер 1, 3.

Пепсі подумки вже в ательє. Розмовляє з майстринею про вельми бридотний виріз замовленого жакета (В. Єшкілєв);

Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради .. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко);

[Бжостовський:] То пані – така майстриня пекти солодке печиво? (І. Кочерга);

Серед майстринь розмовного жанру траплялися й вiртуози, наприклад, бабцi з дiвочими голосами (Г. Вдовиченко).

Значення в інших словниках

1. майстриня — майстри́ня іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. майстриня — -і. Жін. до майстер 1), 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. майстриня — МАЙСТРИ́НЯ (жінка-фахівець з якогось ремесла), МАЙСТЕ́РНИЦЯ, МАЙСТРИ́ХА розм. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (О. Ільченко); — Ти майстерниця добра. Ось я скоро на сорочку собі наберу. Пошиєш? (А. Шиян).  Словник синонімів української мови
4. майстриня — МАЙСТРИ́НЯ, і, ж. Жін. до ма́йстер 1, 3. Роксолана никала по господі неприкаяна, шукаючи розради.. в гаптуванні, що в нім вона була майстриня неперевершена (Ільч., Козацьк. роду… 1958, 454); [Бжостовський:] То пані — така майстриня пекти солодке печиво? (Коч., І, 1956, 51).  Словник української мови в 11 томах