майстровий

МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, розм.

1. Який займається майстерством (у 1 знач.).

– А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб'ю (О. Копиленко);

Внизу, над самим Дніпром, розкинувся Поділ .. Тут починалась слава майстрового люду (І. Цюпа);

В глибині саду – сарай. У таких селяни тримають інструменти: лопати, сапки, сокири. Майстрові люди ставлять там верстати (А. Кокотюха).

2. у знач. ім. майстрови́й, во́го, ч. Робітник, ремісник.

– Ти мало бачив людей .. Є багато й майстрових, усяких ремісників (Панас Мирний);

Того ж дня споряджено до Наливайка в штаб вісім посланців, на чолі з паном Скшетуським, зодягненим за майстрового (Іван Ле);

Прийшли, коли оголосили раду, не лише кликані, були на ній і ті, кого не кликали – церковники, майстрові (Д. Міщенко).

Значення в інших словниках

1. майстровий — майстрови́й прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. майстровий — див. умілий  Словник синонімів Вусика
3. майстровий — -а, -е, рідко. 1》 Який займається майстерством (у 1 знач.). 2》 у знач. ім. майстровий, -вого, ч. Робітник, ремісник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. майстровий — РЕМІСНИ́К (дрібний товаровиробник), КУСТА́Р, МАЙСТРОВИ́Й розм. Багато люду наїхало за літо в Раїм: солдаток, купців, чиновників, ремісників (З.  Словник синонімів української мови
5. майстровий — МАЙСТРОВИ́Й, а́, е́, рідко. 1. Який займається майстерством (у 1 знач.). — А тих [годинників], що на руці, як ото в тебе, не люблю. Я чоловік майстровий, біля верстата, з терпугом, зачеплю, розіб’ю (Коп., Земля..  Словник української мови в 11 томах
6. майстровий — Майстровий, -а, -е Мастеровой. Майстровий чоловік з його. Канев. у.  Словник української мови Грінченка