макака

МАКА́КА, и, ж.

Невелика мавпа родини вузьконосих, що мешкає в Південній Азії та Північній Африці.

Є порода всяка: В одних була мати Єва, А в інших – макака... (П. Глазовий);

– Ви, Михалку, пішли від макаки-резуса, – допікав його Ковбик (О. Чорногуз);

Растамани енергійно вигукують свої примовки і звуконаслідують макак (Любко Дереш);

Густа пухка шерсть надійно захищає макаку від морозів, не рідкісних на півночі Хонсю та півострові Симокіта (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. макака — мака́ка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. макака — див. макак.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. макака — (-и) ж., мол. Мотоцикл "Мінськ". БСРЖ, 331; ПСУМС, 42.  Словник жарґонної лексики української мови
4. макака — МАКА́КА, и, ж. Невелика мавпа родини вузьконосих.  Словник української мови в 11 томах