макотерть
МА́КОТЕРТЬ, МА́КОРТЕТЬ, і, ж., МА́КОРТЕТ, а, ч., діал.
Макітра.
А Пріська усе йому таки з вечерею; постановила та й каже: – На ж, от тобі макортеть з варениками (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Макортет стоїть серед печі, накритий... (Панас Мирний);
Це Макортетик, – сказав Перебийніс. – Він круглий і глибокий, як макотерть. За ним за очеретами пливуть Біле, Хрещате і Червоне озера і увіходять у ліс до лісових озір [озер] (Майк Йогансен).
Словник української мови (СУМ-20)