макотерть
МА́КОТЕРТЬ, МА́КОРТЕТЬ, і, ж., МА́КОРТЕТ, а, ч., діал. Макітра.
А Пріська усе йому таки з вечерею; постановила та й каже: "На ж, от тобі макортеть з варениками" (Кв.-Осн., II, 1956, 105);
— Макортет стоїть серед печі, накритий… (Мирний, III, 1954, 252).
Словник української мови (СУМ-11)