маків
МА́КІВ, кова, кове.
Те саме, що ма́ковий 1.
– А що в корчагах, Микито? – Та макова олiя. Оце в Захарковича купив (Ю. Логвин);
* У порівн. Дiд знову нагнув жовту, як суха макова головка, свою голову, щось довго мимрив i закашлявся (М. Вінграновський);
* Образно. Натяг Устим на плечi посiченi тюремну сорочку, в дiжi намоклу, і величезна макова квiтка кривава зайнялась на плечах (І. Драч).
Словник української мови (СУМ-20)