макінтош
МАКІНТО́Ш, а, ч.
1. Плащ із непромокальної прогумованої тканини.
Лотоцька – в блискучому макінтоші – підходить до групи (І. Микитенко);
Щоб погода не застала жінку зненацька, їй обов'язково потрібно мати макінтош (з мови реклами);
// Легке демісезонне пальто.
Молодий мужчина в куцім макінтоші і сірому капелюсі чекає трамвая (Ю. Яновський);
А це – щось паризьке: сірий з відливом розстібнутий макінтош, під яким шовкова зеленувата, ще не баченого на берегах Пруту крою сукня (В. Кожелянко).
2. Осінній сорт яблуні з кисло-солодкими плодами із зелено-жовтою шкіркою, вкритою плямами темно-червоного кольору з сизуватим нальотом.
Макінтош – це яблуня сильного зростання, струнка, витривала, морозостійка і щедра на врожаї (з навч. літ.);
// Плід цієї яблуні.
Можна, я ще одненьке?.. – Люська благально глянула на Кума Цибулю. Бери... Звичайно... Це “макінтош” (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)