макінтош
МАКІНТО́Ш, а, ч. Плащ із непромокальної прогумованої тканини.
Лотоцька — в блискучому макінтоші — підходить до групи (Мик., І, 1957, 230);
// Легке демісезонне пальто.
Молодий мужчина в куцім макінтоші і сірому капелюсі чекає трамвая (Ю. Янов., І, 1958, 191).
Словник української мови (СУМ-11)