маланка
МАЛА́НКА, и, ж. (з великої літери).
1. Народне і церковне свято, вечір напередодні 14 січня (“старого” Нового року), коли молодь усю ніч щедрує, водить переодягненого в жіночий одяг парубка.
Пісня, гомін, коляда .. Бо ж Маланка, бо Щедрий вечір (В. Лис);
У межах різдвяно-новорічного процесу, рівно через 7 днів після Різдва відзначають Новий рік (Василя, Маланку) (з наук.-попул. літ.).
2. Парубок, який виконує таку роль.
Наша Маланка не сама xодить Нашу Маланку Парубки водять (щедрівка);
– Від вас і Маланку поведуть селом. Бо ж як інакше, коли тато водночас заводило [заводій] й Маланка – в маминій вишитій сорочці, в намисті, байдуже, що з вусами! (Г. Тарасюк);
У супроводі двох Козаків і троїстих музик Маланка має обов'язково провідати всіх дівчат села й станцювати з ними (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)