маленя
МАЛЕНЯ́, ня́ти, с., розм.
1. Маленька дитина.
Воно ж було мале, кирпате, Сказать, ні в чому не багате, Таке хороше маленя, Як світле сонечко щодня (А. Малишко);
Маленята розуміють найскладніші проблеми, – запевнив він, – тільки розуміння їхнє особливе, і – може бути – глибше, ніж у нас, дорослих (О. Бердник);
* Образно. Не вагони – вагонята, паровозик-маленя, вбрані хлопчики й дівчата в залізничне убрання... (Н. Забіла).
2. Маля тварини або птаха.
У білки в лісі народились маленята-білченята (О. Копиленко);
Жила родина, не велика, не мала: жабка-дід і жабка-бабка, мама-жабка, тато-жабка і веселе-маленя жабенятко-жабеня (Г. Вдовиченко).
Словник української мови (СУМ-20)