маленятко
МАЛЕНЯ́ТКО, а, с., розм.
Зменш.-пестл. до маленя́.
Соньки-дрімки в колисоньку, Добрий розум в голівоньку. Щоб зростало маленятко, Наше любе пташенятко (з народної пісні);
– Та й мати з батьком скучають без мене. Я ж наймолодший – маленятко... – тихо засміявся Сергій (О. Копиленко).
Словник української мови (СУМ-20)