маломіцний

МАЛОМІЦНИ́Й, а́, е́.

1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби).

Власне, вибирати йому не було з чого – гардероб у нього був дуже нечисленний і зовсім маломіцний, отже, реалізація одежі, найперший спосіб грошової самодопомоги, була виключена (В. Підмогильний);

Мідь у чистому вигляді – маломіцний матеріал (з навч. літ.);

// Який має невелику міцність (про алкогольні напої).

Сидр – яблучний маломіцний (5 –7°) напій з приємним яблучним ароматом (з навч. літ.).

2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.).

Маломіцні господарства общинників [у державах Шумер і Аккад] занепадають, втрачають землю, яка поступово стає об'єктом купівлі-продажу (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. маломіцний — маломі́цни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
2. маломіцний — -а, -е. 1》 Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). 2》 Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.). Маломіцне господарство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. маломіцний — МАЛОМІ́ЦНИ́Й, мі́цна́, мі́цне́. 1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби). Мідь у чистому вигляді — маломіцний матеріал (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43). 2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.).  Словник української мови в 11 томах