маломіцний
МАЛОМІ́ЦНИ́Й, мі́цна́, мі́цне́.
1. Недостатньо міцний (про матеріали та вироби).
Мідь у чистому вигляді — маломіцний матеріал (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 43).
2. Який не має достатніх коштів для ведення власного господарства; бідний (у 1 знач.).
Основне завдання партії і Радянської влади, повинно бути зосереджене на сприянні маломіцному і середняцькому селянству в їх господарському відродженні шляхом кооперування і колективізації (КПУ в резол. і рішен.., 1958, 235);
Маломіцне господарство.
Словник української мови (СУМ-11)