малописьменний

МАЛОПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е.

Те саме, що малогра́мотний.

Він був малописьменний, книжок не читав, хіба часом анекдоти про Балакірєва! (Б. Грінченко);

Тож учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, – не давалася (Л. Смілянський);

– Я проста, малописьменна жінка, цілий вік у землі длубаюсь... Чогось, може, й не збагну... (О. Бердник);

Тато теж любили читати, особливо охоче – малописьменним ґаздам (М. Андрусяк).

Значення в інших словниках

1. малописьменний — малописьме́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. малописьменний — -а, -е. Те саме, що малограмотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. малописьменний — Малописьме́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. малописьменний — МАЛОПИСЬМЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що малогра́мотний. Тож учора ввечері надумався було [Семен] написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, — не давалася (Сміл., Зустрічі, 1936, 104).  Словник української мови в 11 томах