мальовниче
МАЛЬОВНИ́ЧЕ.
Присл. до мальовни́чий.
Власне, ніякої річки там і не було, ще так лишень, річечка чи джерело. Але мальовниче (І. Багряний);
Червоними, білими й жовтими плямами з тієї зелені мальовниче зринали дахи будинків (Яків Баш);
Іноді забивало дух у грудях – він мальовниче розповідав цей випадок (С. Васильченко);
Дмитро Борисович починав розповідь про діла сивої давнини – так мальовниче, ніби він сам був свідком тих далеких подій (В. Владко).
Словник української мови (СУМ-20)