1. Словник української мови у 20 томах

мальовниче

МАЛЬОВНИ́ЧЕ.

Присл. до мальовни́чий.

Власне, ніякої річки там і не було, ще так лишень, річечка чи джерело. Але мальовниче (І. Багряний);

Червоними, білими й жовтими плямами з тієї зелені мальовниче зринали дахи будинків (Яків Баш);

Іноді забивало дух у грудях – він мальовниче розповідав цей випадок (С. Васильченко);

Дмитро Борисович починав розповідь про діла сивої давнини – так мальовниче, ніби він сам був свідком тих далеких подій (В. Владко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мальовниче — мальовни́че прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. мальовниче — Присл. до мальовничий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мальовниче — МАЛЬОВНИ́ЧЕ. Присл. до мальовни́чий. Червоними, білими й жовтими плямами з тієї зелені мальовниче зринали дахи будинків (Баш, Надія, 1960, 163); Іноді забивало дух у грудях — він мальовниче розповідав цей випадок (Вас., Незібр. тв., 1941, 179). Словник української мови в 11 томах