малярійний
МАЛЯРІ́ЙНИЙ, а, е.
Прикм. до малярі́я.
За столом сидів немолодий чоловік з жовтим малярійним обличчям і мерзлякувато поводив плечима (М. Стельмах);
* У порівн. Вночі, буває, настає така прохолода, що трусить тобою, як малярійна пропасниця (В. Шкляр);
// Який є збудником або вогнищем малярії.
Озеро дуже малярійне і ближче під'їжджати небезпечно (Ю. Смолич);
Від тата вже новин нема сама знаєш скільки. Засів десь у льодовиках чи малярійних болотах, хто його зна (І. Карпа).
Словник української мови (СУМ-20)