малярія
МАЛЯРІ́Я, ї, ж.
Гостра інфекційна хвороба, що супроводжується виснажливими приступами гарячки; пропасниця.
І я дивилась на ті бездимні [італійські] села.., де невидимкою малярія літає (Леся Українка);
Старший лейтенант, командир роти, трусився під купою накиданих на нього ковдр та шинелей – у нього був приступ малярії (Ю. Яновський);
У хворого був лише звичайний рецидивний напад давньої малярії, з яким могла б упоратись сама Таскіра без лікаря (Б. Антоненко-Давидович);
У нього був приступ малярії, і він в'яло махнув рукою. – Оформіть їх, сержант! (В. Малик);
Індіанці використовували кору хінного дерева для лікування хворих на малярію (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)