маліти
МАЛІ́ТИ, і́є, недок.
Те саме, що ме́ншати.
Гурт же тих левів щохвилі малів... (М. Старицький);
Він не спускав очей з постаті Семена Лехкана, що даленіла і маліла на його очах (А. Турчинська);
Ще цілий тиждень жили ми у щурячій облозі, після чого число гризунів почало поступово маліти (Ю. Винничук);
* Образно. Параскіца терпла вся, холола і в живім почутті власної вини маліла до розмірів сірої пилинки (М. Коцюбинський).
Словник української мови (СУМ-20)