маліти
МАЛІ́ТИ, і́є, недок. Те саме, що ме́ншати.
Гурт же тих левів щохвилі малів… (Стар., Поет. тв., 1958, 228);
Він не спускав очей з постаті Семена Лехкана, що даленіла і маліла на його очах (Турч., Зорі.., 1950, 48);
*Образно. Параскіца терпла вся, холола і в живім почутті власної вини маліла до розмірів сірої пилинки (Коцюб., І, 1955, 268).
Словник української мови (СУМ-11)