малісінький

МАЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже маленький.

[Таня:] І оповиє її [землю] непроглядна темрява, тільки малісінькі зорі блиматимуть на неї з далекого неба (Вас., III, 1960, 130);

Он на зеленому тлі — купка комах… А біля їх якась лялька совається з малісінькою патеричкою в руках… Що воно за штука?! Вівці! (Вишня, І, 1956, 210).

Значення в інших словниках

1. малісінький — малі́сінький прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. малісінький — див. малий  Словник синонімів Вусика
3. малісінький — -а, -е, розм. Дуже маленький.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. малісінький — МАЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже малий. З-за тину, з-за кущів виглядали діти, хлопці, дівчатка-няньки, у котрих на шиї сиділи малісінькі дітки, обнявши їх шию ніжками й ручками (І.  Словник української мови у 20 томах
5. малісінький — Малі́сінький, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. малісінький — Малісінький, -а, -е Чрезвычайно маленькій, крошечный.  Словник української мови Грінченка