1. Словник української мови в 11 томах

малісінький

МАЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже маленький.

[Таня:] І оповиє її [землю] непроглядна темрява, тільки малісінькі зорі блиматимуть на неї з далекого неба (Вас., III, 1960, 130);

Он на зеленому тлі — купка комах… А біля їх якась лялька совається з малісінькою патеричкою в руках… Що воно за штука?! Вівці! (Вишня, І, 1956, 210).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. малісінький — малі́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. малісінький — див. малий Словник синонімів Вусика
  3. малісінький — -а, -е, розм. Дуже маленький. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. малісінький — МАЛІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже малий. З-за тину, з-за кущів виглядали діти, хлопці, дівчатка-няньки, у котрих на шиї сиділи малісінькі дітки, обнявши їх шию ніжками й ручками (І. Словник української мови у 20 томах
  5. малісінький — Малі́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. малісінький — Малісінький, -а, -е Чрезвычайно маленькій, крошечный. Словник української мови Грінченка